Безлюдне майбутнє вантажних перевезень стає ближчим. Роботизоване заряджання електровантажівок — це не фантастика, а реальний прорив, що змінює логістику вже сьогодні.
Революція без рук: зарядка без участі людини
У часи, коли митні війни розгортаються на повну, світ торгівлі нагадує вулик. Кожна полиця в супермаркеті, кожна посилка з інтернет-магазину — результат неймовірно складної логістики. І хоча автівки від Waymo чи інших розробників автономних технологій і досі рідкість на дорогах, вантажні перевезення вже давно крокують у майбутнє.
Багато портів світу майже повністю автоматизували процеси навантаження-розвантаження, а транспорт поступово електрифікується. Та одне питання лишалося невирішеним: заряджання. Попри всю автономність, саме момент підключення зарядного кабелю до електровантажівки досі вимагав людської руки. Але й цьому кінець.
У Швеції, на тестовому полігоні, компанії Einride та Rocsys об’єднали свої зусилля, щоб створити справжній симбіоз автономного транспорту і роботизованої зарядки. Тепер електровантажівки самостійно під’їжджають до зарядної станції, а спеціалізований робот виконує все інше — без участі людини, без викидів і без затримок.
Порти без людей — безпечніше і дешевше
Порти — це місця, де важка техніка працює в шаленому ритмі: крани, контейнери, вантажівки. Людині там не місце — це й небезпечно, і неефективно. За даними CDC, порти є у п’ять разів небезпечнішими за середнє робоче місце.
Деякі термінали, наприклад, APM у Роттердамі, вже практично безлюдні. Але саме зарядка залишалася вузьким місцем. Вантажівки могли під’їхати до зарядної станції, але не могли під’єднатися самостійно. І ось тут на сцену виходить Rocsys.
Rocsys: коли робот замінює розетку
Компанія Rocsys народилася з простої, але болючої проблеми. У 2017 році співзасновник Крін Баума відвідав одну з компаній-розробників роботаксі у Кремнієвій долині. Там автівки після тестових заїздів самостійно паркувались… і чекали, поки хтось вручну підключить їх до зарядки.
Цей “людський фактор” Баума вирішив усунути. Сьогодні Rocsys має понад 50 автоматизованих зарядних систем у світі, і це лише початок. Основний інтерес — у флотах електротранспорту та портах, де масштаб і потреба в автономності максимальні.
Їхній “зарядний стюард” — це роботизована рука з візуальною системою, що бачить і вчиться самостійно підлаштовуватись під різні моделі автомобілів. Вона має шість ступенів свободи, може працювати з будь-якими роз’ємами та навіть відкривати зарядні кришки, якщо вони ручні. Хоча, як визнає сам Баума, майбутнє — за повністю автоматичними кришками.
Einride: вантажівки без кабіни і без водія
Поки Tesla обіцяє Semi, а інші гравці ще мріють, шведська компанія Einride вже сьогодні доставляє товари без участі водія. Їхні футуристичні безкабінні електровантажівки AET виглядають так, ніби зійшли з кадру науково-фантастичного фільму. Але вони цілком реальні.
На випадок непередбачуваних ситуацій у Einride існують “контрольні вежі”, звідки оператори можуть втрутитись дистанційно. Один оператор слідкує за кількома вантажівками одночасно — це економія ресурсів і безпека.
В США Einride вже тестує свої вантажівки на маршрутах, зокрема на заводі GE Appliances у Теннессі, де автономні навантажувачі завантажують вантажівки для повністю безконтактної доставки.
Єдиний момент, де ще потрібна людина — це зарядка. Але інтеграція з Rocsys може все змінити.
Чому це важливо?
“Багато вантажівок сьогодні стоять без діла або їздять порожніми,” — каже Генрік Грін, директор з автономних технологій Einride. — “Це або проблема планування, або людський фактор. Повна автоматизація змінює правила гри”.
Автономні електровантажівки, що самі себе заряджають, можуть працювати цілодобово, лише зрідка зупиняючись для зарядки. Їм не потрібні гігантські акумулятори — достатньо частих коротких зупинок. Це не тільки ефективніше, а й екологічніше.
Згідно з підрахунками Einride, близько 7% глобальних викидів CO₂ припадає саме на вантажні перевезення. Тобто заміна дизельних вантажівок на електричні — прямий шлях до скорочення шкідливих викидів.
Перспективи: від порту до шосе
Перший тест автономного заряджання відбувся на полігоні AstaZero в шведському Сандхульті. Це лише один робот і одна вантажівка, порівняно з мільйонами дизельних тягачів, що борознять дороги США. Але з чогось треба починати.
У закритих логістичних зонах усе набагато простіше: немає ані велосипедистів, ані пішоходів, ані непередбачуваних тварин. І саме тут технологія дозріває для подальшого масштабування.
Звісно, для демонстрації довелось “зліпити” тимчасове рішення — програмне забезпечення Einride довелося адаптувати до роботи з зарядним стюардом Rocsys. Але це лише питання часу, поки таке з’єднання стане стандартом.
І хоч “приклеювати” розетки поки що іноді доводиться скотчем — автоматизоване майбутнє вантажних перевезень вже стукає в наші ворота. Без кабіни, без викидів і без рук.