Вихід The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered став чудовим приводом повернутися до легендарної рольової гри, яка свого часу завоювала серця мільйонів. А для багатьох — це можливість вперше зануритися у світ Тамріеля. Я належу саме до тих, хто пропустив Oblivion у далекому 2006-му, тому випробовую ремастер без жодної ностальгії. І ось мої враження: чи цікаво грати в Oblivion у 2025 році вперше?
Перше враження: складний старт
З перших хвилин мене переслідувало відчуття штучності сюжетного старту. Король і його охоронці пробиваються через таємний хід, який випадково веде через мою камеру у в’язниці? Занадто зручно навіть для фентезі. Далі більше: вже за кілька хвилин король доручає мені священний Амулет Королів через те, що в мені “щось побачив”. Від засудженого злочинця до обраного рятівника світу — у три кліки мишкою.
Та варто віддати належне: королівський голос Патріка Стюарта дещо згладжує цей надто швидкий перехід. Також приємно, що діалоги короткі й по суті — без затягування, як у багатьох RPG того часу.
Світ за межами темниць: атмосфера і свобода
Вибравшись на волю, я був здивований: на карті одразу відкрито купу локацій для швидкого переміщення. Хотів йти пішки, насолоджуючись світом? Ні, можна телепортуватися. Спокуса була надто великою.
Зате перша самостійна пригода запам’яталась: випадково вкравши коня, я отримав на хвіст охоронців. Сцена втечі крізь нічний ліс під дощем — справжня казка. Настільки атмосферно, що довелося навіть підкрутити яскравість, аби бачити чудово промальовані дерева і скелі.
Щоправда, після перемоги над вампірами в печері мій кінь безслідно зник. То був реалізм чи черговий глюк движка — так і не зрозумів.
Глюки та застарілі механіки
Рандомні баги не забарилися. Наприклад, після активації Облівіонських воріт мене несподівано атакував стражник через крадіжку того самого зниклого коня! А коли я спробував втекти, мій персонаж застряг по груди в землі. Довелося вантажити старе збереження.
Такі моменти нагадують, що попри нову графіку, у ремастері залишилось чимало старих технічних проблем.
Життя міст проти пустки між ними
Обласні центри в Oblivion радують: NPC оживляють вулиці, вітають тебе унікальними фразами, а їх бекграунд іноді змушує усміхнутись (наприклад, алхімік, що запитав про штраф за некрофілію).
Однак міжміські простори виглядають доволі порожньо. Більшість печер і шахт розчаровують слабкими ворогами і непотрібними трофеями. Порівняно з сучасними RPG на кшталт Elden Ring чи очікуваної Avowed, бойова система в Oblivion здається примітивною: вороги тупо кидаються вперед, без тактики.
Навіть штурм перших воріт Облівіону не став серйозним випробуванням: м’ясорубка без особливого виклику.
Підсумок: чи варто грати в Oblivion у 2025 році?
The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered — це все ще чарівний світ із глибоким лором, харизматичними персонажами і магічною атмосферою. Але, якщо ви вперше сідаєте за цю гру у 2025-му, будьте готові закрити очі на застарілу бойову систему, часом нелогічний сюжет і дрібні технічні огріхи.
Для фанатів RPG і тих, хто хоче зануритися в історію серії The Elder Scrolls, Oblivion все ще може подарувати незабутні емоції. Але новачкам, які звикли до сучасних стандартів ігрового дизайну, буде непросто.